тел.: +38 (095) 083-75-04

тел.: +38 (067) 942-31-69

e-mail: office@ire.kiev.ua

Замовити дзвінок >
X

    Зворотній зв'язок








    Підтверджую відправлення листа.

    Ринок металевого лому

    Сімонова Л.М.

    Ведучий акредитований член американського товариства оцінювачів,

    заслужений член Українського товариства оцінювачів,

    Вересень, 2018 року

    Як відомо, після розпаду Радянського Союзу «під ніж» пішли тисячі підприємств. На цьому тлі з’явилися сотні фірм і фірмочок, які зайнялися збиранням і збутом металобрухту. Щоб забезпечити вітчизняну металургію стратегічною сировиною і запобігти її дефіциту, а також зупинити вакханалію зі збиранням вторинного металу, у 1999 році ухвалили Закон «Про металобрухт», який і нині є основним правовим регулятором на цьому ринку.

    Подобалося це компаніям-заготівельникам чи ні, але кілька років вони мирно співпрацювали з вітчизняними металургами, маючи змогу частину металобрухту за вигіднішими цінами продавати за кордон (вітчизняні меткомбінати не гребували відвертим демпінгуванням і просто невчасними розрахунками з постачальниками металобрухту). Основним чинником довгострокового мирного співіснування металургів і заготівельників була доступність реєстрації контрактів охочими і з огляду на це мінімальна корупційна складова цього процесу.

    Така нестійка, але все-таки рівновага, була порушена, відколи чиновники на замовлення потужних власників металургійних підприємств почали штучно обмежувати експорт металобрухту.

    Зрозуміло, що за таких обмежених квот у Мінекономрозвитку, яке погоджує зовнішньоекономічні контракти, стоїть черга з учасників ринку металобрухту. І кому з них дістанеться щасливий квиток, тобто картка реєстрації контракту, залежить виключно від людського чинника.

    Оператори ринку вважають, що таких «непорозумінь» було б легко уникнути, якби держава не втручалася в ринкові механізми шляхом квотування (реєстрації) експорту металобрухту, як це відбувається в країнах Європейського Союзу. По-перше, це змусило б вітчизняних металургів не занижувати ціну на брухт, що стимулювало б його збирання і переробку, і як наслідок, збільшення валютних надходжень до державного бюджету. По-друге, компанії — оператори ринку металобрухту могли б розвиватися, давати роботу тисячам людей, задіяних у цій галузі. По-третє, нам вдалося б зламати одну з корупційних схем і трішки наблизитися до своєї мети — жити в цивілізованій країні. 

    Оцінка економічного ефекту брухтозаготівельної галузі розмивається через непрозорість цього ринку. А процес заготівлі брухту може легко лягти в основу сюжету кримінальної драми, оскільки 70 % низової заготівлі металобрухту в Україні здійснюється поза правовим полем.

    У квітні 2017-го року заготівля металобрухту на Україні скоротилася до мінімального показника[1]. Це робить практично неминучим черговий раунд боротьби за цей важливий для української металургії ресурс – адже ніяких істотних передумов для збільшення заготівлі металобрухту на сьогоднішній день не існує.

    За інформацією ДП «Укрпромзовнішекспертиза», в 2016-му році лому в Україні склала всього 3,5 млн тонн. І тоді ж розігралася неабияка битва за цей цінний ресурс, без якого не може обійтися жоден металургійний комбінат. Найбільш залежні, звичайно ж, електросталеплавильні підприємства: їм для виробництва тонни сталі потрібно 1,1 т металобрухту. Але і при виплавці однієї тонни сталі в конвертері необхідно затратити в середньому 230 кг брухту.

    Зіткнувшись з гострим дефіцитом металобрухту, металурги зуміли в минулому році домогтися підвищення експортного мита з 10 євро/тонну до 30 євро/тонну, але перемога далася їм нелегко. Як відомо, перший раз Верховна Рада прийняла законопроект про підвищення експортного мита в квітні, але потім ця ініціатива зіткнулася з президентським вето – Петро Порошенко виступив проти пропозиції встановити підвищене мито терміном на три роки, як того хотіли металурги. У парламенті погодилися з цією пропозицією, повторне голосування пройшло в липні, але президент підписав закон тільки у вересні.

    Таким чином, вже з 15 вересня 2017 року мито існував шанс для мита опуститися до позначки, яка абсолютно не стримує перетікання вітчизняного металобрухту до турецьких виробників сталі. Нагадаємо, що бурхливе зростання експорту металобрухту сталося в 2014 році, коли поставки даного виду сировини за кордон зросли в 3,5 рази, до 876 тис. тонн. У 2015 році за кордон пішло вже 1,212 млн т українського металобрухту. Підвищення мита, судові позови металургів, а також підвищення закупівельних цін вище експортного паритету дозволили знизити експорт металобрухту до 272 тис. тонн.

    Глава парламентського комітету з питань промислової політики Віктор Галасюк підкреслює, що прийняті закони про підвищення експортного мита, а також по введенню нульового мита на імпорт металобрухту позитивне вплинули на ринок. «Якби експорт металобрухту в 2016 році був на рівні 2015 року, тобто понад 1 млн тонн, це стало б справжньою катастрофою, адже це третина всього споживання брухту в Україні. При збереженні експорту брухту на рівні 2015 металурги були б змушені призупиняти потужності і звільняти працівників. А це сотні мільйонів податкових надходжень до бюджету і значна втрата валютних надходжень для країни. Завдяки миту катастрофу вдалося запобігти», – зазначає політик.

    Згідно прогнозам експертів[2], незважаючи на небажання комбінатів йти на підвищення закупівельних цін, навряд чи їм вдасться стримати зростання вартості найближчим часом

    У червні 2017 року поставки металобрухту на український ринок збільшилися в порівнянні з травневими на 18 тис. тонн, склавши 269 тис. тонн. З початку року на українські металургійні підприємства було поставлено +1421 тис. тонн сировини, що практично відповідає показнику за аналогічний період попереднього року. За словами заступника директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Юрія Добровольського, на українському ринку зберігається стабільний дефіцит сировини. З початку 2017 року покриття попиту на брухт склало 79%, тоді як забезпечення потреб в привізному брухті в червні – 95%. У червні в порівнянні з попереднім місяцем експорт металобрухту скоротився на 30% і склав 29,1 тис. тонн. У географічному розрізі на Туреччину припало майже 80% поставок, на Молдову – 21%. Сумарно в січні-червні було експортовано 138 тис. тонн, що на 95 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року. Важливим фактором, який впливає на вивезення металобрухту, залишається Закон підписаний Президентом України, що продовжує стягування експортного мита на брухт в розмірі 30 євро/тонна.

    Червневі котирування металобрухту на внутрішньому ринку знизилися на 100 грн. з двох причин: високі складські запаси і труднощі експорту з України. У першій половині липнят2017, незважаючи на активне цінове зростання на прокат і брухт на зовнішніх ринках, вітчизняні заводи змогли утримати ціни на колишньому рівні завдяки пропозиції металобрухту від Укрзалізниці. Середня ринкова ціна становить 5106 грн./тонна. За останній місяць відбулося збільшення складських запасів металобрухту до 134 тис. тонн (на початок липня), що на 35 тис. тонн більше, ніж місяцем раніше. Достатні запаси дають можливість комбінатам не підвищувати закупівельні ціни на внутрішньому ринку. Згідно з прогнозами експертів, незважаючи на небажання комбінатів йти на підвищення закупівельних цін, навряд чи їм вдасться стримати цінове зростання найближчим часом через падіння поставок і швидкого подорожчання прокату і металобрухту на зовнішніх ринках.

    Верховна Рада[3] продовжила ще на один рік – до 15 вересня 2019 року – дію мита на експорт брухту чорних металів. При цьому її розмір збільшений з €30 до €42 за тонну. За прийняття відповідного законопроекту №8226 за основу і в цілому проголосували 248 депутатів, передають Українські новини. Мито діє з 15 вересня 2016 року, спочатку його ставка була встановлена на рівні €10 за тонну. Його дія тепер уже двічі продовжувалася. Обґрунтуванням для введення обмежувальних заходів називалася мета ліквідації дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку для першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості і забезпечення умов відновлення об’єктів інфраструктури. У пояснювальній записці зазначається, що за підсумками 2017 року можна однозначно стверджувати, що підвищення мита втричі на експорт брухту чорних металів (до 30 євро/тонна) мало позитивний ефект для металургійної галузі (скорочення дефіцитності брухту з 20% до 9%, підвищення виплавки стали і виробництва окремих видів металургійної продукції) і для державного бюджету (додатково 231 млн гривень надходжень). “Однак висхідна динаміка світових цін на металобрухт в 2017 році продовжувала стимулювати його експорт з України, при цьому підвищене експортне мито на брухт (30 євро/тонна) поступово втрачала свій “обмежувальний”ефект, адже його частка в ціні зменшилася з 18,9% в 2016 році до 13,5% в 2017 році “, – йдеться в пояснювальній записці. Також ще одним істотним чинником зростання експорту брухту стала активізація його закупівель невизнаної Придніпровською Молдавською Республікою внаслідок формування неринкових умов доступу місцевих металургійних виробників до електроенергії. Крім того, додаткову підставу для посилення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку створила блокада транспортного сполучення з тимчасово непідконтрольними територіями. Тому, як зазначається в пояснювальній записці, в національних інтересах України доцільно продовжити дію підвищеного експортного мита на металобрухт, збільшивши його розмір з метою нівелювання негативного ефекту (нарощування експорту), викликаного підвищенням світових цін на цей вид сировини, тим самим сприяючи зменшенню дефіциту брухту на внутрішньому ринку і забезпеченню безперебійної діяльності металургійної галузі з першочерговим забезпеченням потреб оборонної промисловості.

    За перше півріччя 2018 року[4] українські підприємства збільшили експорт металобрухту в грошовому вираженні в 3,2 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до $ 89,1 ($ 28,2 млн в січні-червні-2017 г.). Про це свідчить митна статистика Державної фіскальної служби України (ДФС). При цьому в натуральному вираженні експорт брухту чорних металів виріс в 2,1 рази – до 270,3 тис. тонн (за січень-червень-2017 – майже 131 тис. тонн). У той же час, в січні-червні поточного року країна наростила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 71,3% в порівнянні з січнем-червнем 2017 року – до 22,4 тис.На мал. 2.1 наведені світові ціни на металобрухт та експорт металобрухту з України.

    Мал. 2.1 Світові ціни на брухт

    За даними вітчизняного об’єднання підприємств «Укрметалургпром»[5], в січні-лютому 2018 року на металургійні заводи в Україні поставлено на 3,1% брухту більше, ніж в аналогічному періоді попереднього року, що дозволило забезпечити 97% потреби українських металургів в ломі. Таким чином, Україна наблизилася до подолання дефіциту цієї сировини на внутрішньому ринку.

    В 2016 р світові ціни на лом досягли багаторічного мінімуму, середньорічна ціна його експорту з України тоді становила всього 178,5 дол. за тонну (мал. 2.1). В таких умовах мито в 30 євро/т підвищувала вартість вітчизняного брухту для іноземних споживачів майже на 20%. Таке збільшення вартості в відносних величинах спонукало імпортерів шукати джерела поставок в інших країнах, яких, на щастя, вистачає. Але вже в 2017 р світові ціни на лом відштовхнулися від дна і почали стрімко зростати, досягнувши майже 250 дол./т. В результаті частка вивізного мита в вартості брухту знизилася до 13,5%, а з нею став слабшим і обмежуючий ефект цього заходу.

    Як наслідок, не затрималось і зростання обсягів експорту брухту. У 2017 році він зріс на 78,5% – з 272,6 тис. до 486,5 тис. тонн. За даними Держстату, експортні ціни на брухт у січні 2018 р наблизилися до позначки в 300 дол./т, а «Укрметалургпром» зафіксував збільшення експорту брухту чорних металів у січні-лютому 2018 року в 4,8 рази до аналогічного періоду попереднього року.

    Слід звернути увагу на ще один момент: в 2017 р зафіксоване перше зростання обсягів заготівлі брухту в Україні за останні сім років – з 3,5 млн. до 3,8 млн. тонн, або на 7,8% до попереднього року. У січні-лютому 2018 року цей тренд продовжує набирати обертів: заготівля збільшилася на 17,3% до аналогічного періоду попереднього року – з 474 тис. до 556 тис. тонн. Ці факти красномовно свідчать про те, що побоювання окремих урядовців і експертів з приводу того, що підвищення вивізного мита на брухт знищить його заготовку в Україні, виявилися, м’яко кажучи, невиправданими.

    Отже, ситуація стрімко змінюється, тому старі добрі 30 євро за тонну вже можуть і не спрацювати з тим же результатом, що і в попередні роки. Звідси виникла ідея встановити вивізне мито в вартісному еквіваленті, тобто у відсотковому значенні до ціни – 20%. У цьому випадку, як би не вагалися світові ціни, що обмежує вплив експортного мита залишалося б пропорційним. Однак у вітчизняних умовах такий крок навряд чи дасть очікуваний ефект, оскільки при нашій недосконалій системі митного регулювання він, найімовірніше, призведе до масового заниження експортерами металобрухту вартості контрактів з метою мінімізації сплати мита. З огляду на це застереження, було прийнято рішення зберегти мито за специфічною ставкою (тобто в євро за тонну), але підвищити її до еквівалента 20% рівня 2017 р що в перерахунку і склало вже зазначені в законопроекті 42 євро / т. враховуючи результати економіко-математичного аналізу, виконаного Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки з використанням моделі GTAP. Вони показують, що при сформованій кон’юнктурі світового ринку металобрухту підвищення Україною вивізного мита на брухт чорних металів позитивно позначиться на ситуації в галузі. Так, збільшення експортного мита на брухт до 42 євро / т дозволить зменшити його експорт на 42,0%, до 282,2 тис. тонн, в порівнянні з 2017 р При цьому обсяги заготівлі брухту скоротяться лише на 2,3%, в зв’язку з чим внутрішні поставки зростуть на 3,6% (до 3,42 млн т), а дефіцит брухту впаде до 5,4%. Це сприятиме активізації виробництва в металургійній і машинобудівній галузях, що дасть макроекономічний ефект на рівні 0,18 п.п. зростання ВВП і створення в цілому по країні близько 3,4 тис. робочих місць.

    Разом з тим, якщо залишити вивізне мито на брухт на рівні 30 євро / т, ринок в нинішніх умовах буде розвиватися мляво. А в середньостроковому періоді вітчизняний експорт брухту зменшиться на 9,3% при скороченні обсягів заготівлі на 0,7%, завдяки чому його внутрішні поставки зростуть на 0,6% (до 3,32 млн т). В результаті дефіцит брухту на внутрішньому ринку скоротиться з наявних 9 до 7,7%. На макроекономічному рівні можна чекати незначного зростання ВВП на 0,05 п.п.

    У разі повернення до вивізному мито на рівні 10 євро/т при існуючому тренді експортних цін зростання обсягів внутрішньої заготівлі брухту можна очікувати на рівні 6,0%, тоді як його експорт збільшиться на 129,1%. Як наслідок, внутрішні поставки скоротяться на 12,0% (до 2,91 млн т), в зв’язку з чим дефіцит брухту чорних металів досягне 19,4%. Недопоставки брухту для вітчизняних підприємств металургійної та машинобудівної галузей приведуть до скорочення ВВП України на 0,06 п.п.

    Два тендера філії “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Укрзалізниця” на продаж брухту чорних металів сумарним об’ємом 46 тис. тонн визнані такими, що не відбулися.

    Відповідно до тендерної інформації в електронній системі торгів, до 00:00 22 квітня 2017 року на участь в аукціоні була подана лише одна заявка при мінімально необхідних двох.

    У першому лоті на продаж було вставлено 24 тис. тонн сталевого брухту на загальну суму 122,760 млн. грн. При цьому вартість однієї тонни сировини оцінювалася в 5,115 тис. грн. Мінімальний крок аукціону – 1% або 1,227 млн. грн., Мінімальна кількість учасників – 2, гарантійний внесок – 10% від вартості лота або 12,276 млн. грн.

    У другому лоті на продаж було вставлено 22 тис. тонн сталевого брухту №4 (колеса, бандажі, рами, балки рухомого ж/д складу, непридатні для подальшого використання) на загальну суму 116,930 млн. грн. При цьому вартість однієї тонни сировини оцінювалася в 5,315 тис. грн. Мінімальний крок аукціону – 1% або 1,169 млн. грн., Мінімальна кількість учасників – 2, гарантійний внесок – 10% від вартості лота або 11,693 млн. грн.

    Обидва аукціону повинні були пройти 25 квітня 2017 року з 11:00 до 16:00.

    Філія “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Укрзалізниця” в червні 2017 р провела два великих аукціони на продаж сталевого брухту на 229,04 млн грн на електронному майданчику “Tab”.

    ПАТ “Інтерпайп НТЗ” виграло аукціон на 22,5 тис. тонн сталевого брухту на суму 113,17 млн грн, передає БізнесЦензор з посиланням на Наші гроші.

    Компанія Віктора Пінчука придбала по 5 029 грн за тонну сталевий брухт №4, вид №4 – це колеса, бандажі, рами, балки залізничного рухомого складу, непридатні для подальшого використання. Джерело: https://biz.censor.net.ua/n3028535

    Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза»[6] прогнозує, що на середину вересня в порівнянні з середини серпня внутрішні ціни на лом чорних металів знизяться на 1,52%, або на 100 гривень за тонну до 6 500-7 100 гривень за тонну (без урахування повернення залізничного тарифу). Про це йдеться в звіті «Укрпромзовнекспертизи». При цьому прогнозується, що за станом на середину жовтня внутрішні ціни на лом складуть 6 700-7 000 гривень за тонну. Також у звіті йдеться, що експортні ціни на брухт складуть 315-340 доларів за тонну, а в жовтні діапазон цін складе 325-350 доларів за тонну.

    Крім того, зазначено, що в наступному місяці на світових ринках очікується невелике зростання котирувань, хоча найближчим часом ще можливо невелике здешевлення сировини на тлі девальвації турецької ліри.

    У вересні котирування почнуть рости через поліпшення кон’юнктури ринку довгого прокату і виснаження запасів у найбільших імпортерів, при цьому тренд вересня продовжиться і в жовтні.

    Прогнозується, що в жовтні ціни на внутрішньому ринку знову почнуть рости з огляду на формування зимових складських запасів і очікуваного зростання цін на металобрухт на зовнішніх напрямах.

    Як повідомлялося, «Укрпромзовнішекспертиза» прогнозує, що за підсумками вересня в порівнянні з серпнем запаси брухту на майданчиках металургійних комбінатів знизяться на 11,11%, або на 10 тис. тонн до 80 тис. тонн.

    Українські підприємства в січні-серпні 2018 року збільшили експорт брухту чорних металів  до 300,332 тис. тонн. Згідно митної статистики, оприлюдненої Державної фіскальною службою України,  експорт металобрухту в грошовому вираженні зріс на 70% – до $ 98,244 млн. У серпні експортовано 19,050 тис. тонн брухту, тоді як в липні – 10,939 тис. тонн брухту, в червні – 19,359 тис. тонн брухту, в травні – 34,537 тис. тонн, квітні – 76,331 тис. тонн, березні – 53,668 тис. тонн, лютому – 52,634 тис. тонн, січні – 33,814 тис. тонн. При цьому в січні-серпні поточного року країна наростила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 69,4% в порівнянні з січнем-серпнем-2017 – до 28,073 тис. тонн. У грошовому вираженні цей показник зріс на 57,1% – до $ 24,858 млн. Ввезення металобрухту в січні-серпні-2018 здійснювався в основному з Туреччини (71,7% поставок в грошовому вираженні), РФ (8,64%) і Словаччині (8,34%); експорт – в Молдову (65,14%), Туреччину (33,04%) і Нідерланди (1,12%). Як повідомлялося, Україна в 2017 році збільшила експорт металобрухту на 78,5% в порівнянні з 2016 роком – до 486,501 тис. Тонн, у грошовому вираженні – в 2,5 рази, до $ 121,298 млн, імпорт в натуральному вираженні – на 15,5 %, до 25,308 тис. тонн, у грошовому вираженні – в 2,7 рази, до $ 25,611 млн. Ввезення металобрухту здійснювався в основному з Туреччини (88,03% поставок в грошовому вираженні), Молдови (3,16%), Словаччині (1,8%), експорт – в Молдову (53,56%), Туреччину (42,73%), Болгарію (1,79%).

    Висновки

    1. Металевий лом є важливою сировиною для стратегічної галузі України – металургії. Ціни на металевий лом залежать від світової кон’юнктури на відповідний лом, від експортного мита та від кількості лому всередині країни. Тому ціни металевого лому весь час зазнають коливань в залежності від цих факторів.

    Якщо з початку існування галузі в основному здійснювався експорт лому, то починаючи із 2017-го року відбулися зміни, які призвели до експорту частини металевого лому, а ціни почали зростати. Експерти прогнозують подальше зростання цін на металевий лом у майбутньому, оскільки очікується зростання вартості металургійної продукції.



    [1] https://www.metallolom.ua/news/v-ukraine/zagotovka-metalloloma-na-ukraine-sokratilas-do-minimalnogo-pokazatelya/

    [2] http://www.expert.kiev.ua/ua/vitchiznyanij-rinok-metalobruhtu-prodovzhuye-vidchuvati-brak-sirovini/

    [3] https://biz.nv.ua/ukr/economics/v-ukrajini-prodovzhili-na-rik-i-v-1-5-razi-pidvishchili-mito-na-eksport-metalloma-2470477.html

    [4] http://vtormet.dp.ua/news/eksport-metalloloma-v-ukraine-vyros-v-3-raza

    [5] http://zet.in.ua/statistika-2/rynok-metalloloma-v-ukraine/

    [6] https://odessanews.net/news/upe-prognoziruet-nebolshoe-snizhenie-cen-na-lom-v-sentyabre/