тел.: +38 (095) 083-75-04

тел.: +38 (067) 942-31-69

e-mail: office@ire.kiev.ua

Замовити дзвінок >
X

    Зворотній зв'язок








    Підтверджую відправлення листа.

    Оцінка основних засобів для фінансової звітності

    Однією з важливих показників у балансі підприємства є вартість довготривалих активів, тобто. тих, які використовуються у виробничій діяльності компанії. До них належать будинки, споруди та інфраструктура, земля, обладнання та інші основні засоби. Вартість цього майна має відповідати всім вимогам стандартів бухобліку та оцінки – МСФЗ та МСО.
    Відповідно до вимог МСФЗ, для включення до звітності підприємства необоротні активи мають бути оцінені незалежним оцінювачем.
    Ми маємо 25-річний досвід виконання таких оцінок відповідно до цих вимог в Україні.
    Наші звіти про оцінку пояснюють методологію та пояснюють, як були включені різні форми знецінення для точного відображення поточної вартості.
    Для оцінки необоротних активів, потрібні спеціальні знання у різних секторах економіки. Наші оцінювачі мають досвід роботи з усіма типами необоротних активів та технологій, що підлягають оцінці.

    Що потрібно для оцінки довгострокових активів в Україні?

    Фахівці нашої компанії представлять опитувальний лист, який враховує особливості бізнесу компанії, щоб визначити:
    – фактичний та ефективний вік майна;
    – Поточний фізичний стан;
    – періодичність ремонтів та виконання регламентного обслуговування;
    – терміни використання;
    – Витрати на ремонти
    – Інші дані, необхідні для грамотної та точної оцінки.
    Ми розробляємо відповідну методологію для точної оцінки кожного активу.
    У процесі оцінки ми проведемо тест на знецінення кожної генеруючої одиниці, яка приносить дохід.
    У результатах нашого звіту про оцінку ми даємо точні та обґрунтовані пояснення їхньої вартості.
    Компанія «ТОМАС & СИМОНОВА» виконала понад 250 оцінок для включення до звітності великих компаній, що проходили міжнародний аудит, з кількістю інвентарних номерів у кожній компанії від 20 тис. до 60 тис. позицій.
    Оцінка активів потребує обізнаності з технологіями, що використовуються в різних галузях економіки.

    Як розпочати таку оцінку?

    Перш ніж розпочинати аналіз та оцінку основних засобів, необхідно виконати процедуру ідентифікації активів, що підлягають оцінці.
    Вона полягає у встановленні його найменування, статусу, фізичного стану та виявлення інших характеристик об’єкта, а також встановлення обсягу оцінюваних прав (повного права власності або його окремих складових). Через війну ідентифікації встановлюються чіткі межі (фізичні, територіальні, правові та інших.) майна, яке підлягає оцінці.
    Для того, щоб майнові об’єкти були визнані як актив, необхідно, щоб вони відповідали таким критеріям:
    – підприємство могло б отримати вигоди від цього майна у майбутньому;
    – вартість його могла бути визначена з достатньою достовірністю.
    Справедлива вартість у термінології МСФЗ 13 — це ціна, яку можна отримати в гіпотетичній транзакції на відкритому прозорому, незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінки.
    Найкраще і найбільш ефективне використання (ЛНЕІ) нефінансового майна враховує його використання, яке можна фізично здійснити, і водночас воно має бути дозволеним з правової точки зору та водночас економічно доцільним.
    Ця вимога МСФЗ 13 у методології вартісної оцінки повністю відповідає принципу ЛНЕІ в оціночних стандартах (п. 30.4 МСО 104). При цьому найкраще та найбільш ефективне використання можливе як при його індивідуальному використанні, так і у складі з іншим майном (п. 32 МСФЗ 13).
    Аналіз ЛНЕІ повинен враховувати те, як ринок розглядатиме оцінюваний актив незалежно від того, яким чином підприємство планує його використовувати.

    Як класифікують активи?

    Критерії віднесення активів до певних груп:
    операційні — це активи, які компанія використовує виробництва продукції чи надання послуг. Підприємство їх містить завдяки їхньому функціональному потенціалу та можливості використання в операційній діяльності для отримання операційного прибутку.
    У свою чергу вони поділяються на:
    – спеціалізовані – це ті активи, які майже ніколи не позиціонуються на ринку, оскільки вони унікальні і мають цінність саме за певної технології виробництва; вони продаються, зазвичай, лише у складі певного виду підприємства;
    – неспеціалізовані – це активи, які не належать до попередньої категорії через свою універсальність; до них відносяться, як правило, типові активи, які можуть застосовуватись багатьма бізнесами; вони часто продаються і тому ціни на такі активи легко знайти на ринку;
    – неопераційні – активи, які не мають відношення до операційної діяльності компанії. Вони бувають:

    – інвестиційні — ті, що перебувають у власності підприємства та утримуються їм для отримання доходу від здачі в оренду та/або для збільшення їх вартості, або того й іншого;
    – надлишкові – це активи, які не мають відношення до операційної діяльності.

    Класифікація вихідних даних

    Інформація, яка використовується в процесі оцінки, повинна бути класифікована відповідно до МСБО 13 за такими рівнями:
    – дані 1 рівня -котирування (нескоректовані) аналогічних активів/зобов’язань на вільному відкритому ринку
    – дані 2 рівня – за винятком даних 1-го рівня, дані, які можна отримати для активу чи зобов’язання прямо чи опосередковано;
    – дані 3 рівня – вихідні дані, що не спостерігаються у відкритих джерелах.

    В Україні дуже слабкий фондовий ринок та прямих даних для оцінки у відкритих джерелах немає. Частково є дані 2-го рівня щодо окремих активів, таких як ціни пропозиції на квартири, будинки, будинки та обладнання та інші матеріальні активи. Основний масив даних, як правило, відноситься до так званих “неспостережуваних” вихідних даних, якими є дані самого підприємства.

    Застосовувані підходи та методи оцінки

    МСФЗ 13 пропонує максимально використовувати дані, які є у відкритих джерелах та мінімізувати використання даних 3-го рівня. При цьому МСФЗ 13 передбачає використання всіх відомих підходів до оцінки.
    Одним з важливих моментів в оцінці необоротних активів відповідно до МСФЗ є необхідність проведення тесту на адекватну корисність, для чого застосовують дохідний підхід.
    Перевірка на наявність економічного знецінення активів виконується для кожної доходогенеруючої одиниці з використанням вказівок МСБО № 36 “Втрата корисності”. Особливості проведення такого тесту див. у відповідному розділі.

    Телефонуйте і ми почнемо оцінку ваших активів сьогодні!!